Криза в Перській затоці: економічний вплив на країни

Блокування стратегічно важливої Ормузької протоки спричинило енергетичну кризу, що загрожує економікам, які залежать від імпорту палива. Країни з обмеженими фінансовими ресурсами вводять суворі обмеження, готуючись до можливого економічного колапсу. Ситуація нагадує події 2022 року, коли світ зіткнувся зі зростанням цін на енергоносії після вторгнення Росії в Україну.

Особливо вразливими в цій ситуації є Пакистан і Єгипет. Пакистан витрачає близько 4% свого ВВП на імпорт нафти і газу, причому 90% з цих ресурсів надходять з Близького Сходу. Єгипет імпортує енергоносії на суму, що становить 3% його ВВП, отримуючи половину з регіону. Обидві країни залежать від грошових переказів трудових мігрантів з країн Затоки, що становить до 6% їхнього ВВП.

Бангладеш та Шрі-Ланка також на межі ризику. Валютні резерви Бангладеш можуть покрити лише три місяці імпорту, а ключова експортна галузь — текстильна промисловість — залежить від імпортного пального. Шрі-Ланка, яка нещодавно вийшла з дефолту, перебуває у схожій ситуації з низькими фінансовими резервами.

Таїланд, Непал та Індія, хоча й залежать від імпорту, зуміли накопичити достатні резерви для поглинання удару. Таїланд має стратегічні запаси нафти на 100 днів споживання, а його валютних резервів вистачить на сім місяців імпорту. Індія, яка адаптувала свої нафтопереробні потужності до нижчосортної нафти, має запаси для покриття семи місяців імпорту.

Крім того, зростання цін на азотні добрива через енергетичну кризу спричинило подорожчання виробництва продовольства, погіршуючи ситуацію в найбідніших регіонах світу. Всесвітня продовольча програма попереджає про можливий рекордний рівень гострого голоду в 2026 році, якщо конфлікт не припиниться.