Геополітичні ризики для нафтового ринку через Іран

Рішення Дональда Трампа завдати ударів по Ірану стало важливою подією для світової енергетичної сфери, що несуть серйозні ризики для глобальних нафтових поставок. Незважаючи на вихідні дні, коли ринки закриті, геополітичні збурення вже спонукають аналітиків готуватися до можливих змін. Йдеться про значний вплив на ринок, адже Іран є четвертим за величиною виробником нафти в ОПЕК, добуваючи близько 3,3 мільйонів барелів на добу.

Іран контролює важливі логістичні артерії, серед яких Ормузька протока, через яку проходить п'ята частина світового нафтового експорту. Тегеран неодноразово обіцяв закрити протоку, що може спричинити різкий стрибок цін. Альтернативні маршрути через Саудівську Аравію та ОАЕ не зможуть повністю компенсувати її блокування.

Іранські нафтові об'єкти також перебувають під загрозою. Наприклад, острів Харг, важливий логістичний вузол, через який проходить понад 2 мільйони барелів на добу, став місцем недавнього вибуху. Хоча офіційного підтвердження про ураження нафтового терміналу немає, загроза подібних інцидентів залишається реальною. Іран, намагаючись зберегти сировину, терміново заповнює танкери і виводить їх у море.

Китай, як головний покупець нафти з Перської затоки, є особливо вразливим до дестабілізації в регіоні. Тегеран має знайти баланс між протидією США та збереженням відносин з Пекіном, своїм ключовим економічним та дипломатичним партнером. Аналітики зауважують, що історичні події демонструють зростання цін на нафту на 4% при кожному скороченні поставок на 1%.