Фінансові новини: криза в Ірані та гривня

Із 2 березня 2026 року дрібні паперові гривні номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень перестали бути законними платіжними засобами. Це означає, що торговельні мережі, банки та інші установи більше не прийматимуть ці купюри, які були випущені в період з 2003 по 2007 роки. Натомість вводяться в обіг металеві монети, а обмін старих банкнот на нові можливий у будь-якому банку до кінця лютого 2027 року, у системно важливих банках — до лютого 2029 року, а в Національному банку України — без обмежень за часом.

Геополітична напруженість в Ірані спричинила серйозні коливання на світових ринках. Зростання цін на нафту на 8% до понад 78 доларів за барель та зниження акцій в Азії, Європі та США вказують на ризики, які загрожують світовій економіці. Криза, що триває, підштовхнула інвесторів до безпечних активів, таких як золото і долар, які демонструють зростання на 2% і 0,5% відповідно.

Для України останні події означають посилення тиску на гривню та підвищення цін на енергоресурси, що може вплинути на агросектор через зростання витрат і зниження рентабельності. У відповідь на ці фактори, українські інвестори схильні перекладати активи в долари та золото, намагаючись захиститися від потенційної інфляції.

Данило Гетманцев, голова податкового комітету, закликав громадян повідомляти про випадки ухилення від сплати податків. Ця ініціатива спрямована на боротьбу з тіньовою економікою, що вже принесла значні доходи в бюджет країни, які будуть використані на оборонні потреби. Проєкт «Розпаковки» зосереджується на прозорості бізнесу, що змушує деякі компанії легалізувати свою діяльність.

Україна уклала нову програму з МВФ, яка передбачає отримання 8,1 мільярда доларів кредиту, хоча виплати складуть 9,2 мільярда доларів. Це означає, що Україна буде змушена виплатити більше, ніж отримає, але головна цінність угоди — це відкриття можливостей для залучення додаткової фінансової допомоги від ЄС, США і Світового банку.